Встановлення земельного сервітуту – право користування частиною землі
Необхідні документи:
Документи для встановлення земельного сервітуту
Якщо земельний сервітут поширюватиметься на декілька земельних ділянок, документи необхідно надати щодо кожної ділянки та кожного її власника або землекористувача.
Для оформлення земельного сервітуту можуть знадобитися:
- кадастровий номер земельної ділянки, а за наявності — витяг із Державного земельного кадастру;
- копії документів, що посвідчують особу власника або землекористувача, та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- для юридичної особи — актуальний витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, а також документи, що підтверджують повноваження представника;
- документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою: витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний акт, договір оренди або інший правовстановлювальний документ;
- проєктна документація або схема будівництва чи прокладання інженерних комунікацій — якщо сервітут встановлюється для розміщення, експлуатації або обслуговування відповідних мереж;
- технічні умови та схема проходження сервітутної смуги із зазначенням її ширини, конфігурації й орієнтовної площі;
- інформація про розташування трансформаторних підстанцій, опор, інженерних мереж та інших об’єктів — за наявності;
- довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо документи подає уповноважена особа;
- інші документи залежно від мети встановлення сервітуту, правового статусу ділянки та наявних обмежень або обтяжень.
Як встановлюється земельний сервітут
За домовленістю сторін земельний сервітут встановлюється на підставі договору, укладеного між особою, зацікавленою у його встановленні, та власником або землекористувачем земельної ділянки. У передбачених законодавством випадках сервітут може встановлюватися на інших правових підставах, зокрема за рішенням суду.
Якщо право сервітуту поширюється лише на частину земельної ділянки, необхідно визначити її межі, розробити відповідну технічну документацію із землеустрою та внести відомості про цю частину до Державного земельного кадастру. Право земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Порядок встановлення земельних сервітутів визначено Земельним кодексом України. Інформація про внесення до кадастру відомостей щодо сервітуту, який поширюється на частину земельної ділянки, також наведена в офіційному Гіді державних послуг «Дія».
Отримайте попередню консультацію
Точний перелік документів залежить від мети встановлення сервітуту, кількості земельних ділянок, складу їхніх власників або землекористувачів, а також від того, чи поширюватиметься сервітут на всю ділянку або лише на її частину.
Повідомте нашому фахівцю кадастровий номер ділянки, мету встановлення сервітуту та надайте наявну схему проходження комунікацій. Ми проаналізуємо документи, перевіримо можливість оформлення земельного сервітуту та визначимо подальший порядок виконання робіт.
Що буде зроблено:
Що входить до наших послуг
Фахівці компанії забезпечують комплексний супровід встановлення земельного сервітуту, зокрема:
- консультацію сертифікованого інженера-землевпорядника щодо порядку встановлення земельного сервітуту та розроблення необхідної документації;
- аналіз наданих документів і відомостей про земельні ділянки;
- визначення меж та площі частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право земельного сервітуту;
- виконання необхідних геодезичних і землевпорядних робіт;
- розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту;
- погодження меж сервітутної частини із зацікавленими сторонами у передбачених законодавством випадках;
- формування електронного документа для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру;
- супровід внесення до ДЗК відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту;
- отримання витягу з Державного земельного кадастру з актуальною інформацією про земельну ділянку та встановлені обмеження;
- консультаційний супровід подальшої державної реєстрації права земельного сервітуту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У результаті ви отримуєте належним чином оформлену землевпорядну документацію та витяг із ДЗК із внесеними відомостями про частину земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту.
Про послугу
Встановлення земельного сервітуту
для проїзду, ЛЕП, комунікацій, МАФ і т.д.
Який результат:
Опис процесу
Наступні кроки
Опис процесу
Земельний сервітут: що це та коли він потрібен
Земельний сервітут — це право власника, землекористувача або іншої заінтересованої особи на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою або її частиною.
Сервітут може бути строковим або постійним. Його встановлення не позбавляє власника земельної ділянки права володіти, користуватися та розпоряджатися нею.
У яких випадках встановлюється сервітут
Земельний сервітут може знадобитися для:
- проходу або проїзду через чужу земельну ділянку;
- забезпечення доступу до власної ділянки, будівлі чи іншого об’єкта нерухомості;
- прокладання, експлуатації та обслуговування інженерних, електричних, електронних комунікаційних, газових, водопровідних, каналізаційних або меліоративних мереж;
- відведення води чи забезпечення доступу до джерела водопостачання;
- прогону худоби або проходу до місця водопою;
- встановлення будівельних риштувань і тимчасового складування будівельних матеріалів для ремонту будівель та споруд;
- задоволення інших потреб, які неможливо реалізувати без обмеженого користування чужою земельною ділянкою.
Сервітут має здійснюватися у спосіб, найменш обтяжливий для власника земельної ділянки.
Оформлення земельного сервітуту
За домовленістю сторін земельний сервітут встановлюється на підставі договору між заінтересованою особою та власником або землекористувачем ділянки. У передбачених законодавством випадках він також може встановлюватися на інших правових підставах, зокрема за рішенням суду.
Якщо сервітут поширюється лише на частину земельної ділянки, необхідно визначити межі та площу цієї частини, розробити відповідну документацію із землеустрою і внести відомості до Державного земельного кадастру.
Право земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Поняття, види та порядок встановлення земельного сервітуту визначені статтями 98–102 Земельного кодексу України.
Основні етапи встановлення земельного сервітуту
1. Попереднє узгодження умов
Заінтересована особа узгоджує з власником або землекористувачем земельної ділянки:
- мету встановлення сервітуту;
- вид і спосіб користування ділянкою;
- орієнтовне розташування та площу сервітутної частини;
- строк дії сервітуту;
- платний або безоплатний характер користування;
- розмір і порядок внесення плати, якщо сервітут є платним;
- інші права та обов’язки сторін.
На цьому етапі також перевіряють кадастровий номер, зареєстровані речові права, наявні обмеження та можливість встановлення сервітуту.
2. Укладення договору із землевпорядною організацією
Замовник укладає договір із сертифікованим інженером-землевпорядником або землевпорядною організацією на виконання геодезичних робіт і розроблення технічної документації із землеустрою.
3. Визначення меж сервітутної частини
Фахівці виконують необхідні геодезичні вимірювання та визначають:
- місце розташування частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься сервітут;
- її площу, конфігурацію та координати;
- ширину сервітутної смуги;
- розташування дороги, проходу, інженерних мереж або інших об’єктів.
Межі визначають у спосіб, який забезпечує потреби заінтересованої особи та є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.
4. Розроблення технічної документації із землеустрою
На підставі результатів геодезичних робіт розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.
Документація повинна відповідати вимогам земельного законодавства та містити матеріали, необхідні для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.
5. Оформлення правової підстави для сервітуту
Після визначення точних меж, площі та умов користування сторони укладають договір про встановлення земельного сервітуту. У договорі зазначаються:
- кадастровий номер земельної ділянки;
- мета та зміст сервітуту;
- межі й площа частини ділянки, на яку він поширюється;
- строк дії;
- умови та порядок користування;
- розмір плати або безоплатний характер сервітуту;
- права, обов’язки та відповідальність сторін;
- умови зміни та припинення сервітуту.
Залежно від правового статусу земельної ділянки підставою для встановлення сервітуту також може бути закон, заповіт, рішення уповноваженого органу або рішення суду.
6. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру
До ДЗК вносяться не саме речове право, а відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут.
Для цього подаються технічна документація із землеустрою, електронний документ та документи, на підставі яких набувається право сервітуту.
Після внесення відомостей замовник отримує витяг із Державного земельного кадастру, що підтверджує реєстрацію меж сервітутної частини. Ця процедура проводиться до державної реєстрації права сервітуту в Реєстрі речових прав. Актуальний порядок надання послуги наведено в офіційному Гіді державних послуг «Дія».
7. Державна реєстрація права земельного сервітуту
Завершальним етапом є державна реєстрація права земельного сервітуту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Після проведення державної реєстрації особа, на користь якої встановлено сервітут, набуває офіційно зареєстрованого права обмеженого користування земельною ділянкою або її частиною.
Встановлення сервітуту за рішенням суду
Якщо сторони не досягли згоди щодо необхідності встановлення сервітуту або його умов, заінтересована особа може звернутися до суду.
Під час розгляду справи потрібно обґрунтувати, що задовольнити відповідні потреби іншим способом неможливо. Якщо вимоги визнаються обґрунтованими, суд може встановити земельний сервітут і визначити його вид, межі, строк, умови користування та розмір плати.
Строк дії земельного сервітуту
Земельний сервітут може бути:
- постійним — без визначення кінцевого строку дії;
- строковим — установленим на визначений період.
Для строкового сервітуту тривалість його дії зазначається в договорі або іншому документі, на підставі якого він виникає. Якщо сервітут установлюється щодо земельної ділянки, переданої у користування, строк його дії не може перевищувати строк відповідного землекористування.
Після закінчення встановленого строку сервітут припиняється. За згодою сторін його дію можна продовжити шляхом належного оформлення та державної реєстрації відповідних змін.
Технічна документація із землеустрою для встановлення сервітуту
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, є окремим видом землевпорядної документації, передбаченим статтею 55¹ Закону України «Про землеустрій».
Вона розробляється на підставі топографо-геодезичних і картографічних матеріалів та містить:
- пояснювальну записку;
- технічне завдання, затверджене замовником;
- кадастровий план із зазначенням меж сервітутної частини;
- матеріали польових геодезичних робіт;
- копії документів, що є підставою для виникнення права земельного сервітуту;
- електронний документ для внесення відомостей до ДЗК.
Саме на підставі цієї документації до Державного земельного кадастру вносяться відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.
Вимоги до земельної ділянки
Для розроблення технічної документації щодо частини земельної ділянки основна ділянка має бути сформована, мати кадастровий номер і бути зареєстрованою в Державному земельному кадастрі.
Якщо земельна ділянка не сформована або їй не присвоєно кадастровий номер, спочатку необхідно розробити відповідну документацію із землеустрою, сформувати ділянку та зареєструвати її в ДЗК. Для несформованих земель державної або комунальної власності законодавством може передбачатися окремий порядок оформлення.
Правильно розроблена документація та належна реєстрація сервітуту допомагають чітко визначити права й обов’язки сторін, запобігти земельним спорам і забезпечити законне користування необхідною частиною земельної ділянки.
Важливо!
Якщо право земельного сервітуту поширюється на декілька земельних ділянок із різними кадастровими номерами, межі сервітутної частини визначаються окремо для кожної з них.
Технічна документація та відповідні електронні документи формуються з урахуванням кожної земельної ділянки, а відомості про межі сервітуту вносяться до Державного земельного кадастру за кожним кадастровим номером окремо.
Що містить технічна документація для встановлення сервітуту
Технічна документація із землеустрою розробляється, якщо право земельного сервітуту поширюватиметься на частину сформованої земельної ділянки.
Відповідно до статті 55¹ Закону України «Про землеустрій» документація містить:
- пояснювальну записку;
- технічне завдання на розроблення документації, затверджене замовником;
- матеріали польових геодезичних робіт;
- кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини, на яку поширюватиметься право сервітуту;
- копії документів, на підставі яких набувається право земельного сервітуту;
- електронний документ для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.
Технічна документація визначає точне місце розташування, конфігурацію, координати та площу частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право сервітуту.
Погодження та затвердження документації
Технічна документація погоджується:
- землевласником — якщо земельна ділянка не перебуває у користуванні або сервітут встановлюється за договором із її власником;
- землекористувачем — в інших передбачених законодавством випадках.
Після погодження документація затверджується особою, яка набуває право земельного сервітуту. Порядок погодження та затвердження документації визначено статтею 186 Земельного кодексу України.
Окреме погодження цієї документації в Держгеокадастрі законодавством не передбачене. Державний кадастровий реєстратор перевіряє подані матеріали під час розгляду заяви про внесення відомостей до ДЗК.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру
На підставі погодженої та затвердженої документації до Державного земельного кадастру вносяться відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту.
Після внесення відомостей видається витяг із ДЗК про земельну ділянку. Цей документ підтверджує, що в кадастрі зареєстровані межі сервітутної частини.
Важливо: витяг із ДЗК не підтверджує державну реєстрацію самого речового права. Право земельного сервітуту окремо реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Офіційний порядок внесення відомостей наведено в Гіді державних послуг «Дія».
Хто розробляє технічну документацію
Розробниками документації із землеустрою можуть бути:
- юридичні особи, які відповідають установленим законодавством вимогам і мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників;
- фізичні особи — підприємці, які є сертифікованими інженерами-землевпорядниками та відповідають за якість виконаних робіт.
Відомості про кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця мають бути внесені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Для виконання робіт фахівці використовують професійне геодезичне обладнання, спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення та електронні сервіси Держгеокадастру.
Що виконує інженер-землевпорядник
У межах оформлення земельного сервітуту інженер-землевпорядник:
- перевіряє кадастровий номер і відповідність наявних документів відомостям ДЗК;
- аналізує конфігурацію земельної ділянки та наявні обмеження;
- опрацьовує проєктні матеріали, схеми й технічні умови;
- визначає розташування, ширину, конфігурацію та площу сервітутної частини;
- виконує необхідні геодезичні вимірювання на місцевості;
- визначає координати меж частини земельної ділянки;
- складає кадастровий план із відображенням сервітутної частини;
- розробляє технічну документацію із землеустрою;
- формує електронний документ для внесення відомостей до ДЗК;
- організовує погодження та затвердження документації;
- подає документи для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, якщо інше не передбачено договором із замовником;
- супроводжує розгляд документів і усунення можливих зауважень;
- отримує витяг із ДЗК, що підтверджує внесення відомостей про межі сервітутної частини.
Хто може замовити встановлення земельного сервітуту
Замовниками землевпорядних робіт можуть бути:
- особи, зацікавлені у встановленні земельного сервітуту;
- майбутні правонабувачі — сервітуарії;
- власники та користувачі земельних ділянок;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- державні й комунальні підприємства;
- приватні компанії та забудовники;
- підприємства енергетичної, комунальної та телекомунікаційної галузей;
- фермерські господарства та інші сільськогосподарські підприємства;
- власники або користувачі сусідніх земельних ділянок;
- уповноважені представники фізичних і юридичних осіб.
Як перевірити результат виконання робіт
Основним документальним підтвердженням внесення відомостей до кадастру є витяг із ДЗК про земельну ділянку. У ньому відображаються відомості про межі частини ділянки, на яку поширюється право сервітуту.
Якщо документи подані в електронній формі, перевірити стан їх розгляду та отримати результат можна через електронні сервіси Держгеокадастру. Для авторизації використовується кваліфікований електронний підпис або інший підтримуваний засіб електронної ідентифікації.
Відомості з публічних інформаційних ресурсів мають довідковий характер. Юридично значущим підтвердженням є сформований витяг із ДЗК, а підтвердженням виникнення права сервітуту — відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наступні кроки
Державна реєстрація права сервітуту
Право земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Право сервітуту виникає з моменту проведення державної реєстрації. Внесення до ДЗК відомостей про межі сервітутної частини саме по собі не є реєстрацією речового права.
